Вер 22
eksport-meda-37462

Honey battle: хто блокує експорт українського меду

Україна займає п’яте місце у світі за обсягами виробництва меду і є лідером з його виробництва в Європі – понад 100 тис. тонн солодкої продукції на рік. Понад 70% цього поставляється в 35 країн світу – більшість в США, Німеччину, Польщу і Францію. За даними експертів, у серпні-вересні 2018 року темпи експорту меду суттєво скоротились. За даними ДФС, експорт в серпні склав 3,4 тис.тонн, що на 37% менше, ніж минулого року. У чому  ж причина ситуації та як будуть розвиватись події на медовому ринку Agravery.сom вирішив розпитати у експертів, пасічників та експортерів меду.

Вадим Паньковський, директор Української Асоціації експортерів та переробників меду UAHEP 

–  На початку сезону 2018 року, тобто у липні-серпні,  на світовій медовій арені  – як у Європі, так й у США, сформувались великі перехідні залишки, що призвело до падіння попиту на український мед. Відповідно, покупці української продукції почали пропонувати значно нижчу ціну на мед, аніж це було раніше. Якщо на початку 2018 року експортна ціна була у районі 2 євро за кілограм, то у липні-серпні по 1,4 євро за кілограм.  У результаті і закупівельна ціна на внутрішньому ринку теж впала до 38-40 грн за кілограм (приблизно 1,16-1,22 євро). Але пасічники продовжують стримувати продажі меду, апелюючи збільшенням витрат на виробництво і зменшенням медового збору у зв’язку із загибеллю бджіл. Хоча, згідно розрахунків, на «ефективній» пасіці собівартість виробництва меду  на сьогодні не перевищує 0,5-0,7 євро/кг, а решта – прибутки.

На початку цього року,  закупівельні ціни зросли до 50 грн за кілограм, але така ціна сформувалась штучно. Тобто, компанії-експортери, яким в  короткі строки треба було виконати контракти, підвищували ціну аби купувати залишки меду на ринку.

Наразі підстав для зростання цін як на зовнішньому, так й на внутрішньому ринку немає. Експортери так само не хочуть працювати собі у збиток, адже виросли витрати на логістику, лабораторні аналізи, тобто дати ціну вищу, ніж сформувалась на ринку, немає можливості. Експортні контракти потрібно виконувати. Якщо не виконаємо, постраждають не тільки експортери, а й самі пасічники. Адже у медалі дві сторони – пасічники вимушені будуть реалізовувати товар на внутрішньому ринку, однак враховуючи обсяги внутрішнього споживання, перехідні запаси будуть шаленими, а отже, ціна  теж знижуватиметься.

З іншого боку, можна не сумніватись, що як європейські, так і американські покупці знайдуть інших, більш надійних постачальників. Наприклад, вже декілька сезонів активізувалось виробництво меду в Індії, і у подальшому очікується, що поставки з цієї країни тільки зростатимуть. Імпортерам потрібні стабільні, надійні постачальники, імідж країни формується не один рік, а зруйнувати його ми можемо досить легко.

На мою думку, якщо  цьогорічні контракти не буде виконано, як мінімум два роки доступ на «багаті» європейські ринки поза медовою квотою для нас буде закрито, оскільки ніхто не захоче працювати із нами. Тому в цій непростій  для всіх ситуації, ми плануємо шукати компромісні рішення та схеми роботи з пасічниками, які будуть влаштовувати всіх.

 

Детальніше на http://agravery.com

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *